У небі сонечко сіяє і птахи весело співають,
Усе ликує,все радіє у Храм іде мала Марія,
Дитя три роки тільки має,своїми ніжками ступає,
Батьки щасливі поруч йдуть,дитину Богу віддають.
Вона як зіронька ясна,прекрасна, світла, мов весна,
Матусю ніжно обіймає, за руку татуся тримає,
Лиш ніжка на сходину стала,до Бога кроки спрямувала,
Побігла в Храм мала дитина,майбутня матір Бога-Сина..
Її Захарія стрічає,велику святість в ній вбачає,
Земна дитина в Храм ввійшла,небесну радість принесла,
Марія у Святиню йде,там,серце Богу віддає,
І хоче лиш Творцю служити і волю Божую чинити.
Сьогодні,радо в Храм ідімо,і до Марії припадімо,
Царицю Всесвіту вітаймо,до ніг подяку Їй складаймо,
Любімо Матінку небесну, живімо свято,щиро,чесно,
Наслідуймо Її в життi і будем з нею в майбутті.11/22/12
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 4754 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гарбузи і соняхи - Василь Мартинюк Моя дружина посадила між гарбузами соняхи, не подумавши про те, що гарбузи розростаються так, що затінюють все навколо, навіть бур'яни під ними гинуть. Здавалося, що те саме буде й зі соняхами. Але раптом соняхи потягнулися вгору - і їм перестали бути страшними будь-які гарбузи. Поезія присвячена другу Юрію Серьогіну до дня його народження.
