* * *
Хаос — мутная водица,
Не помыться, не испить;
Властолюбцу пригодится
Дуракам хвосты крутить.
Властолюбцу не до Бога,
Не для этого «рожён»,
У него своя дорога —
Поживиться на чужом.
Много крови возле плахи —
Многосильному — в вину...
Нет, не зря цари в монахи
Уходили в старину.
* * *
Вода обнимала плечи,
У подбородка текла.
Тот, кто купался вечером —
Знает — она как тепла.
И веришь ты ей без опаски,
Не ждешь от нее беды...
Губят часто и ласки,
Особенно ласки воды.
* * *
Это телу нужна одежда —
Если камня за синью плита,
А душа? — ей нужна нежность,
А душа? — ей нужна доброта.
Да — оттащат, ну да — нагадят,
Бросят в яму, кювет, тюрьму...
А душа? А душа — нагая!
Ей наряды совсем ни к чему.
* * *
Моя душа полна тревоги
Неясной, тайной и глухой;
Да, мне с тобой не по дороге,
Попутчик очень я плохой:
Иду, не молча и покорно,
Даю тревожным дням расти,
И хочется мне непритворно
Сказать тебе: «За все прости.
Не мне цвести на этом свете,
Мой пройден путь — путь неудач.
Как надоели в жизни эти
Решения простых задач».
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
